повисати

повисати
-а́ю, -а́єш, недок., пови́снути, -ну, -неш; мин. ч. пови́с, -ла, -ло і рідко пови́снув, -нула, -нуло; док.
1) Зачепившись, затримуватися на чому-небудь, залишатися висіти. || Зачепившись одягом або ухопившись за що-небудь руками, зубами і т. ін., триматись у висячому положенні. || Виснути всією своєю вагою або всім тілом на кому-, чому-небудь; важко спиратися на кого-, що-небудь. || Звішуватися, звисати від значної, надмірної ваги. || Спадаючи вниз, звисати (про волосся, бороду, вуса, гілки і т. ін.).
2) Висіти, утримуючись на чому-небудь; бути прикріпленим, причепленим до чогось (про предмети).
3) Бути розташованим, нависати над ким-, чим-небудь. || над чим. Виступати, видаватися якоюсь частиною наперед. || перен. Насуватися, наближатися (про небезпеку, біду і т. ін.).
4) Триматися в повітрі майже нерухомо. || Здаватися нерухомим у повільному польоті (про птахів, літальні апарати і т. ін.) або в русі по небу (про сонце, хмари тощо). || Поширюватися навколо (про звуки, запахи і т. ін.). Повиснути в повітрі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "повисати" в других словарях:

  • повисати — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • висіти — 1) (перебувати у вертикальному положенні, не маючи опори знизу), виснути, провисати, провиснути, повисати, повиснути, обвисати, обвиснути 2) (бути / здаватися нерухомим у повітрі), зависати, зависнути, виснути, повисати, повиснути, звисати,… …   Словник синонімів української мови

  • нависати — I = нависнути 1) (виступаючи, виснути над ким / чим н.), звисати, звиснути, повисати, повиснути, звішуватися, звіситися, висіти Пор. висіти 1) 2) (розміщатися низько над чим н.), звисати, звиснути, повисати, повиснути, висіти, виснути, надвисати …   Словник синонімів української мови

  • виснути — I ну, неш; мин. ч. вис, ви/сла, ви/сло і ви/снув, ви/снула, ви/снуло; недок. 1) Перебувати у висячому положенні, висіти на чому небудь. || Звисати, нахилятися під власною вагою. || Повисати, звисати без руху. 2) Нависати, бути над ким , чим… …   Український тлумачний словник

  • зависати — а/ю, а/єш, недок., зави/снути, ну, неш; мин. ч. зави/с, ла, ло і рідко зави/снув, нула, нуло; док. 1) Зачепившись за що небудь, тримаючись на чому небудь, повисати, висіти. || Обійнявши (перев. за шию), триматися деякий час. 2) Триматися в… …   Український тлумачний словник

  • звисати — а/ю, а/єш, недок., зви/снути, ну, неш; мин. ч. звис, ла, ло; док. 1) Висіти, тримаючись на чому небудь одним чи кількома кінцями (про предмети). || Бути, ставати опущеним; спадати. 2) Відтягуючись, відвисати; обвисати. 3) Бути розташованим,… …   Український тлумачний словник

  • звішуватися — уюся, уєшся, недок., зві/ситися, зві/шуся, зві/сишся, док. 1) Опускатися вниз, залишаючись у висячому положенні; звисати. || Низько нахилятися (про голову). || на що, до чого. Опускаючись донизу, спадати на що небудь. 2) на кого – що. Повисати… …   Український тлумачний словник

  • нависати — а/ю, а/єш, недок., нави/снути, ну, неш; мин. ч. нави/с, ла, ло і нави/снув, нула, нуло; док. 1) Спускатися, звішуватися на що небудь, над чим небудь. 2) Висіти, розміщатися низько над чим небудь. 3) перен. Виникаючи, з являючись, загрожувати кому …   Український тлумачний словник

  • обвисати — а/ю, а/єш, недок., обви/снути, ну, неш; мин. ч. обви/с, обви/сла, обви/сло і обви/снув, обви/снула, обви/снуло; док. 1) Звішуючись, опускатися, спадати донизу; звисати додолу. || від чого. Відтягуватися донизу під вагою чого небудь. || Втрачати… …   Український тлумачний словник

  • перевисати — а/ю, а/єш, недок., переви/снути, ну, неш; мин. ч. переви/с, ла, ло і переви/снув, нула, нуло; док., чим, над чим, на що. Перегинаючись, повисати над чим небудь …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»